Євреїв 3

1 Тому, святі брати, учасники небесного покликання, дивіться на Апостола та Первосвященника нашого свідчення – Ісуса. 2 Він був вірний Тому, Хто призначив Його, як і Мойсей був вірний в усьому Божому домі. 3 Але Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, як і будівельник має більшу честь, ніж сам дім. 4 Бо всякий дім хтось збудував, а Той, Хто збудував усе, – Бог. 5 Мойсей був вірним слугою в усьому домі Божому, щоб свідчити про те, що буде сказано в майбутньому. 6 А Христос – вірний Син над домом Божим. І Його дім – ми, якщо будемо й далі непохитно триматися сміливості та надії, якою ми пишаємося. 7 Отже, як каже Святий Дух: «Сьогодні, коли ви почуєте Його голос, 8 не зачерствійте серцями вашими, як було в день повстання, у день випробування в пустелі, 9 де Мене спокушали ваші батьки, випробовуючи Мене, хоча й бачили Мої діла 10 сорок років. Тоді Я обурився на цей рід і сказав: „Вони завжди блукають своїм серцем, не знають шляхів Моїх. 11 Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!"». 12 Стережіться, брати, щоб ні в кого з вас не було лукавого та невірного серця, що призведе до відвернення від живого Бога. 13 Але підбадьорюйте одне одного щодня, доки це «сьогодні» ще триває, щоб ніхто з вас не зачерствів через оману гріха. 14 Адже ми стали учасниками Христа, якщо лише твердо збережемо до кінця нашу первісну надію. 15 Як сказано: «Сьогодні, якщо ви почуєте Його голос, не зачерствійте серцями вашими, як було в день повстання». 16 Бо ким були ті, що, почувши голос Божий, збунтувалися? Чи не всі ті, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм? 17 А на кого Він гнівався сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, чиї тіла загинули в пустелі? 18 І кому Бог поклявся, що не ввійдуть до Його спокою, як не тим, хто не послухався? 19 Тож, як бачимо, вони не змогли увійти через невіру.